28 лютого 1919 - Делегація ЗУНР відмовилася від перемир’я з Польщею

28 лютого 1919 делегація ЗУНР відмовилася від умов перемир’я з Польщею, які напередодні запропонувала Антанта. Вже 2 березня на українсько-польському фронті знову почалися бої.

16 лютого 1919 Українська галицька армія почала Вовчуховскую операцію, метою якої було звільнення Львова від поляк. Після успішного проведення першого етапу операції у війну раптово втрутилася Антанта, яка побажала підписання між країнами перемир’я. Делегація Антанти на чолі з генералом Бартелемі висунула українцям ультиматум: або галичани погоджуються на нову межу, яка повинна пройти по так званій «лінії Бартелемі», або на територію ЗУНР на допомогу полякам прибуде корпус генерала Галлера. Нова польсько-український кордон повинна була пройти по межах Львівського, Перемишлянського і Бібрського повітів і далі по р.. Стрий. У підсумку, Львів і багатий нафтою Дрогобицько-Бориславський басейн повинні були залишитися за Польщею. На такі умови українці не могли погодитися, хоча і підписали 25 лютого 1919 тимчасове перемир’я. Вже 28 лютого українська делегація у складі А. Бурачинська, С. Витвицького і М. Лозинського відмовилася від пропозицій зарубіжної місії. У той же час генерал М. Омелянович-Павленко закликав УГА відновити на фронті бойові дії. Завершилася польсько-українська війна 17 липня 1919 повним розгромом української армії. А вже після підписання 21 березня 1921 між Польщею, Російською РФСР, Білоруською РСР та Української РСР Ризького договору Західна Україна офіційно увійшла до складу Польщі. До складу СРСР Галичина увійшла тільки в 1939 р.