Центральна Рада затвердила новий адміністративний поділ в Україні (1918)

6 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон «Про адміністративно-територіальному поділі України», згідно з яким у країні запровадили нові адміністративно-територіальні одиниці: землі, волості і громади. Усього передбачалося створити 32 землі, кожна з яких мала налічувати близько 1 млн. жителів. Так, ЦР створила болохівських, Черкаську, Азовську землі, Брацлавщину, Подністров’ї, Переяславщину та ін райони, окремими землями ставав Київ, Одеса та Харків. Але такий поділ, відповідно до Закону, мали право змінювати, а остаточні кордони між землями повинен був встановити Рада Народних Міністрів. Пропозиції ж по волостях і громадам повинні були внести народні управи губерній. 29 березня між представниками зацікавлених міністерств відбулася зустріч, на якій було вирішено створити спеціальну комісію, до якої увійшли географи, історики, фінансисти, представники міністерства промисловості, внутрішніх та закордонних справ, а також військові. Проте повною мірою закон так і не реалізували, адже з квітня 1918 р. в Україні встановився гетьманат П. Скоропадського. З приходом до влади Директорії адміністративну реформу Центральної Ради також не стали продовжувати, а залишили традиційні 9 українських губерній.